дозволяти; дозвіл
Корисна
Дієслово
Тип:Регулярний
Інфінітив:
dovolovat
Дієслівний іменник:dovolování
Вид:Недоконаний
Перехідність:Перехідне
Зворотній:Ні
Керує відмінками:
3. Давальний4. Знахідний
Клас дієвідміни:-ovat
Теперішній час
| Особа | Форма |
|---|---|
| я | |
| ти | |
| він/вона/воно | |
| ми | |
| ви | |
| вони |
Минулий час
| Особа | Чоловічий | Жіночий | Середній |
|---|---|---|---|
| я | |||
| ти | |||
| він/вона/воно | |||
| ми | |||
| ви | |||
| вони |
Майбутній час
| Особа | Форма |
|---|---|
| я | |
| ти | |
| він/вона/воно | |
| ми | |
| ви | |
| вони |
Наказовий спосіб
| Особа | Форма |
|---|---|
| ty | |
| my | |
| vy |
Умовний спосіб
У чеській рід/число позначаються в дієприкметнику. Середній рід рідко використовується в умовному.
| Особа | Чоловічий | Жіночий |
|---|---|---|
| я | ||
| ти | ||
| він/вона/воно | ||
| ми | ||
| ви | ||
| вони |
Приклади
Я дозволяю вам піти.
У школі дозволені телефони.
Вчора дозволив відвідування.
Що ти мені дозволяєш?
Ми дозволимо перерви.